Hamlet/деревушка
shadowlinxxx morgan
The pain of his father's death,Will haunt him.Hebenon,was the sip of death.Blood was shed,as the act of revenge was murderous.As he looses his mind,he plans to kill the new king.Blood on hamlets hands,Will forever remain stained.Wine,was the plan to kill thy hamlet.Gertrude drank from the deadly wine,and was deceased.The death of Claudius,was well deserved.Victory was served,but many souls were taken. Lillian xx "Listen to many,speak to few"
2020-05-16 10:29:06
44
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
STELLA RAYMOND
I had this story in my previous year's second term.....😂😂😂..... i really liked Ophelia and Hamlet's heroic nature....
Відповісти
2020-05-17 06:53:21
3
POET UNKNOWN
@shadowlinxxx morgan welcome 😊
Відповісти
2020-05-17 07:53:51
2
shadowlinxxx morgan
@STELLA RAYMOND Yes it was interesting indeed😅
Відповісти
2020-05-23 15:56:26
2
Інші вірші поета
The mask A brave warrior I know I'm selfish... Fallen angel book?
Інші поети
Sumyat Swezin
@Sumyat_Swezin
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4229
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2155