4am thoughts

ダリア

She's so pretty Under the star light. Oh, what a pity! I failed the last fight Against the sun, Now I'm looking for peace Limb of my fun - Taking on your blow kiss Maybe not as expected, But only at first, At night world's so perfect, And my world is cursed. It was fallen in sins, Like the one who "Brings Light"*, Now the scratches on fins Back my mind into fright, To the darkest desires, Forcing monsters exult, Like those worshipers Grinned in the face of 'occult', During making bonfires Just to please our Lord, In such rates, I am sure, Soon we'll end the last chord... I'm alone in this city, I'm waiting for night, All I know – she's so pretty, Under gentle star light. *One who "Brings Light " – Lucifer

2020-11-08 06:19:54

Інші вірші поета

My girlfriend joke Fall Breath After all

Інші поети

Catastrophe

@catastrophespoetry

Роман Мандзій

@roman_mandziy

Merlin911

@garovan321

Схожі вірші

Всі

Unbreakable heart

B I

Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart

14835

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12029