Зорі...
Нехай ці ясні зорі уночі Надихнуть когось писати вірші Про те, що стоїть поміж нами, Про ті стіни, що не описати словами, Про слова, кинуті на вітер, Про любов, від якої вже немає втіхи, Про допомогу твоїх "сестер", Про вино і білі квіти. Про те, як ти любив, І те, як я ненавиділа. Про кожен Божий день, Коли я в сльозах хлипала...
2020-04-30 20:56:17
5
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2711
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12456