Зорі...
Нехай ці ясні зорі уночі Надихнуть когось писати вірші Про те, що стоїть поміж нами, Про ті стіни, що не описати словами, Про слова, кинуті на вітер, Про любов, від якої вже немає втіхи, Про допомогу твоїх "сестер", Про вино і білі квіти. Про те, як ти любив, І те, як я ненавиділа. Про кожен Божий день, Коли я в сльозах хлипала...
2020-04-30 20:56:17
5
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3151
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2684