Пустеля
Кинь оком погляд короткий У простори дикої пустелі, Де вітри точать її корони І тобі маршрути стелять Серед мертвих велетів кістлявих, Вічно тугою повитих. На них ти можеш знайти славу, Так і навіки в пісках спочити. Загостри вуха свої приласкані Недавнім світським віком, Де шум і гам текли каскадами, Але не в цій місцині дикій. Тут вітри свистять аяти На світанку, вдень та ввечері Й мудрість надр летять сказати, Б'ючись об темні стіни печери. Відчуй, відчуй усім єством Повітря складки бархатні, Що при сонці смалять хлистом, А вночі підземним дихають хладом. Це твій шлях, дім й літа, Повні болю, хворобами та кров'ю. Але й ти готов хоч в небеса взлітать. І ти вступаєш моторним і хоробрим кроком.
2023-09-03 15:14:01
0
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8545
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
9842