Пустеля
Кинь оком погляд короткий У простори дикої пустелі, Де вітри точать її корони І тобі маршрути стелять Серед мертвих велетів кістлявих, Вічно тугою повитих. На них ти можеш знайти славу, Так і навіки в пісках спочити. Загостри вуха свої приласкані Недавнім світським віком, Де шум і гам текли каскадами, Але не в цій місцині дикій. Тут вітри свистять аяти На світанку, вдень та ввечері Й мудрість надр летять сказати, Б'ючись об темні стіни печери. Відчуй, відчуй усім єством Повітря складки бархатні, Що при сонці смалять хлистом, А вночі підземним дихають хладом. Це твій шлях, дім й літа, Повні болю, хворобами та кров'ю. Але й ти готов хоч в небеса взлітать. І ти вступаєш моторним і хоробрим кроком.
2023-09-03 15:14:01
0
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9294
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2622