Пустеля
Кинь оком погляд короткий У простори дикої пустелі, Де вітри точать її корони І тобі маршрути стелять Серед мертвих велетів кістлявих, Вічно тугою повитих. На них ти можеш знайти славу, Так і навіки в пісках спочити. Загостри вуха свої приласкані Недавнім світським віком, Де шум і гам текли каскадами, Але не в цій місцині дикій. Тут вітри свистять аяти На світанку, вдень та ввечері Й мудрість надр летять сказати, Б'ючись об темні стіни печери. Відчуй, відчуй усім єством Повітря складки бархатні, Що при сонці смалять хлистом, А вночі підземним дихають хладом. Це твій шлях, дім й літа, Повні болю, хворобами та кров'ю. Але й ти готов хоч в небеса взлітать. І ти вступаєш моторним і хоробрим кроком.
2023-09-03 15:14:01
0
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2205
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2507