40
Одного морозного ранку,
Коли наш світ невинний
Іній огорне,
Молоко розіллється
На моєму ґанку,
А сюжет неприємно
В інший бік поверне,
Дозволю собі попросити тебе
Відкрити у книзі сторінку 40,
Де все почалося
І мало б скінчитись,
Проте останній півкрок
Не вдалося зробити,
Спинитись.
Де мармеладове небо?
Де кисилеві береги,
Апельсини,
Що так пахуче снились мені
Та присягаюсь, їйбо,
Реальні от-от ставали вони.
Все вигадало тихе й зухвале
Божевілля в моїй голові.
Усі сни та почуття,
Прозріння фальшиве...
Горе мені.
Проте прочитай вголос собі
Цю сторінку 40.
Можливо, помітиш послання
Котрійсь особі.
Олівчиком акуратно
Написане скраю.
Непомітно.
2022-01-24 22:51:06
7
0