Я складаю зброю
Я складаю зброю, Відчуваю, що вже час, Падаю на коліна, Гнів поволі згас. Вже час забути шрами Нанесені в бою, Обіцяю, вже тобі не спричиню я болю. Я складаю зброю, Знаю, рани важко гояться, Час не лікує, А душа руйнується. Ніщо вже не змусить Підняти на тебе приціл Я здаюся, Воювати вже немає сил. Складаю зброю Тремтячими руками, Себе змушую встати, Та сльози стали кайданами. Далась тобі так легко На потіху в пастку, Лиш прийди по мене, Зроби ласку. Чуєш? Я складаю зброю! Ми обоє помилялись І не раз. Страх узяв гору Та й поглинув нас. Буль ласка, зупинись! Припинімо війну, Що привела нас У цю пустоту. Пробачмо один одному! Наважмось на цей крок. Повір, лише так ми позбудемось Страждальних думок. Почуй мене! Бо вже втрачаю голос.. Я признаю свою поразку І складаю зброю. Можливо знов повірю в казку Можливо знов буду з тобою... - 2020 -
2023-01-09 19:41:00
2
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3245
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5530