Забудь, як я забула
Семіраміс
От вже майже я забула, та згадала Як колись літала І страху не знала Як вплітала в коси пір'я, маки Пальцем по небу малювала Грішні знаки Віск розтоплений на рані, Вже шраму не забрати, Пізно полум'я гасити Жар дійшов вже грані. Забудь, як я забула, щоб потім згадати, Щоб зустріти туман І знову чекати Коли приїде потяг, який не існує, Коли ти відгукнешся, Хоч мене не чуєш Забудь, як я забула, Щоб потім згадати, Щоб знов відчути біль І знов його тамувати Мені вже не потрібно Твоєї образи, Вже скло давно розбито, Дай уламкам впасти... От вже майже я забула, та згадала Як я була від розмови Із тобою п'яна, Як будучи самою я була так близько Читаючи твій лист, Що надійшов запізно... - літо 2020 -
2023-01-09 19:37:56
3
0
Інші вірші поета
40 Блідий спогад П'єдестал Танець грози
Інші поети
Alina Bush
@alina_bush
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3449
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2067