Забудь, як я забула
Семіраміс
От вже майже я забула, та згадала Як колись літала І страху не знала Як вплітала в коси пір'я, маки Пальцем по небу малювала Грішні знаки Віск розтоплений на рані, Вже шраму не забрати, Пізно полум'я гасити Жар дійшов вже грані. Забудь, як я забула, щоб потім згадати, Щоб зустріти туман І знову чекати Коли приїде потяг, який не існує, Коли ти відгукнешся, Хоч мене не чуєш Забудь, як я забула, Щоб потім згадати, Щоб знов відчути біль І знов його тамувати Мені вже не потрібно Твоєї образи, Вже скло давно розбито, Дай уламкам впасти... От вже майже я забула, та згадала Як я була від розмови Із тобою п'яна, Як будучи самою я була так близько Читаючи твій лист, Що надійшов запізно... - літо 2020 -
2023-01-09 19:37:56
3
0
Інші вірші поета
Танець грози Ніч моя Лілея 40
Інші поети
Veronika Yupyn
@Veronika_Yupyn
Ай
@bisovadivchina
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4180
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10876