Забудь, як я забула
Семіраміс
От вже майже я забула, та згадала Як колись літала І страху не знала Як вплітала в коси пір'я, маки Пальцем по небу малювала Грішні знаки Віск розтоплений на рані, Вже шраму не забрати, Пізно полум'я гасити Жар дійшов вже грані. Забудь, як я забула, щоб потім згадати, Щоб зустріти туман І знову чекати Коли приїде потяг, який не існує, Коли ти відгукнешся, Хоч мене не чуєш Забудь, як я забула, Щоб потім згадати, Щоб знов відчути біль І знов його тамувати Мені вже не потрібно Твоєї образи, Вже скло давно розбито, Дай уламкам впасти... От вже майже я забула, та згадала Як я була від розмови Із тобою п'яна, Як будучи самою я була так близько Читаючи твій лист, Що надійшов запізно... - літо 2020 -
2023-01-09 19:37:56
3
0
Інші вірші поета
Танець грози останній постріл Мертва зірка Блідий спогад
Інші поети
Vorozhka
@Vorozhka
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6205
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13473