Мертва зірка
Семіраміс
Віск стікав по заплаканім обличчі. Вона не знала, що хоче І що її кличе. Руки палають. Думки пепеляться. Вона ладна піти, Але ніде податься. Вона не знала, що зорі Крізь віки глухі стали, Не чули тих мрій, Що мільйони бажали. А віск все стікав По бороді та по шиї. Її поему життя Викинули на помиї. І на що вона здатна? Що вдіє? Кому шепотітиме про біль свій, Коли серце мліє? Вона б радо оглухла Чи втратила зір, Зів'яла б там, де небо Торкається гір. Стала б потворно прекрасним Попелом ночі. Стала б мертвою зіркою, Що п'є сльози жіночі. Та на що вона здатна? Мовчати? Терпіти? Лиш просить та плаче. По житті мерзне замість горіти.
2021-09-01 01:29:04
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Radianta
Боже мій, це незбагненний вірш... 😍 Так заворожує, кожну фібру душі 🙈✨ просто чудесний!! Піду сестрі його прочитаю, вона має оцінити))) (однозначно в закладки🌝💔✨)
Відповісти
2021-09-18 18:15:35
1
Семіраміс
Так приємно, що тобі він настільки сподобався, дуже дякую за теплий відгук🙈❤️✨
Відповісти
2021-09-20 14:42:24
Подобається
Інші вірші поета
Танець грози останній постріл Блідий спогад Крізь кофту, під шкіру
Інші поети
Arin lee
@XxunchartedXx
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3152
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9017