Мертва зірка

Семіраміс

Віск стікав по заплаканім обличчі. Вона не знала, що хоче І що її кличе. Руки палають. Думки пепеляться. Вона ладна піти, Але ніде податься. Вона не знала, що зорі Крізь віки глухі стали, Не чули тих мрій, Що мільйони бажали. А віск все стікав По бороді та по шиї. Її поему життя Викинули на помиї. І на що вона здатна? Що вдіє? Кому шепотітиме про біль свій, Коли серце мліє? Вона б радо оглухла Чи втратила зір, Зів'яла б там, де небо Торкається гір. Стала б потворно прекрасним Попелом ночі. Стала б мертвою зіркою, Що п'є сльози жіночі. Та на що вона здатна? Мовчати? Терпіти? Лиш просить та плаче. По житті мерзне замість горіти.

2021-09-01 01:29:04

9

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Radianta

Боже мій, це незбагненний вірш... 😍 Так заворожує, кожну фібру душі 🙈✨ просто чудесний!! Піду сестрі його прочитаю, вона має оцінити))) (однозначно в закладки🌝💔✨)

Відповісти

2021-09-18 18:15:35

1

Семіраміс

Так приємно, що тобі він настільки сподобався, дуже дякую за теплий відгук🙈❤️✨

Відповісти

2021-09-20 14:42:24

Подобається

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5564

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

39

4

2992