останній постріл

Семіраміс

я не проситиму, ти пам'ятатимеш. кожна фібра твого тіла вже вивчила давно мій солод, мою слабкість, що тебе вином споїла, ту слабкість, що ситила голод ту слабкість, що корилась, тихла, кров студила але вона корилась так, що сила аж тремтіла я не проситиму, ти пам'ятатимеш. будучи далеко в кілометрах й часі мій шепіт вкраде твою тишу і в кожній ніжно-лячній фразі проведу своє ім'я крізь голку в жилу. благословінням була, тепер отрутой стану я не проситиму, задорогі мої прохання, не осилиш. лиш читатимеш листи мої губами сухими й спраглими до тих висот й польотів, що вже не окрилиш. ти дотики шукатимеш наосліп, ту невиразну теплу нотку, що наповнила в душі розколіп, добровільно ляжеш вкотре в пастку по вибагливу безумну ласку пожинать посаджену ще зернятком поразку. я не проситиму, ти пам'ятатимеш все вічність, так саме вічно, як є вічний попіл, ти запам'ятаєш нашу історію й її трагічність, втративши право на опір, ти надав свій дозвіл і кожен спогад у тобі запечатає останній постріл

2023-10-05 20:24:22

Інші вірші поета

Я складаю зброю Лілея Забудь, як я забула Ніч моя

Інші поети

Елена Слободяник

@Elena_Slobodianyk

Rolen

@Rolen0027

Hannah Blase

@hanney

Схожі вірші

Всі

Question 1?/Вопрос 1?

shadowlinxxx morgan

The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx

3452

Присвячую

Ай

Присвячую тобі вірші українською, Бо не знаю, якою мовою висловлювати свої почуття. Хоча, для тебе, мабуть, краще російською, Але я вірю: зрозумієш і так. Бо коли ми зустрінемось, важливим буде лиш погляд: Серце не потребуватиме слів, Йому буде байдуже звідки ми родом, Навіть, якщо з ворожих країн.

3170