останній постріл

Семіраміс

я не проситиму, ти пам'ятатимеш. кожна фібра твого тіла вже вивчила давно мій солод, мою слабкість, що тебе вином споїла, ту слабкість, що ситила голод ту слабкість, що корилась, тихла, кров студила але вона корилась так, що сила аж тремтіла я не проситиму, ти пам'ятатимеш. будучи далеко в кілометрах й часі мій шепіт вкраде твою тишу і в кожній ніжно-лячній фразі проведу своє ім'я крізь голку в жилу. благословінням була, тепер отрутой стану я не проситиму, задорогі мої прохання, не осилиш. лиш читатимеш листи мої губами сухими й спраглими до тих висот й польотів, що вже не окрилиш. ти дотики шукатимеш наосліп, ту невиразну теплу нотку, що наповнила в душі розколіп, добровільно ляжеш вкотре в пастку по вибагливу безумну ласку пожинать посаджену ще зернятком поразку. я не проситиму, ти пам'ятатимеш все вічність, так саме вічно, як є вічний попіл, ти запам'ятаєш нашу історію й її трагічність, втративши право на опір, ти надав свій дозвіл і кожен спогад у тобі запечатає останній постріл

2023-10-05 20:24:22

Інші вірші поета

Забудь, як я забула Крізь кофту, під шкіру П'єдестал Блідий спогад

Інші поети

Микола Мотрюк

@M_Reveur

Dilekata

@DiLeKata

EmmaGolfild

@EmmaGolfild

Схожі вірші

Всі

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

3612

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

103

15681