останній постріл
я не проситиму, ти пам'ятатимеш. кожна фібра твого тіла вже вивчила давно мій солод, мою слабкість, що тебе вином споїла, ту слабкість, що ситила голод ту слабкість, що корилась, тихла, кров студила але вона корилась так, що сила аж тремтіла я не проситиму, ти пам'ятатимеш. будучи далеко в кілометрах й часі мій шепіт вкраде твою тишу і в кожній ніжно-лячній фразі проведу своє ім'я крізь голку в жилу. благословінням була, тепер отрутой стану я не проситиму, задорогі мої прохання, не осилиш. лиш читатимеш листи мої губами сухими й спраглими до тих висот й польотів, що вже не окрилиш. ти дотики шукатимеш наосліп, ту невиразну теплу нотку, що наповнила в душі розколіп, добровільно ляжеш вкотре в пастку по вибагливу безумну ласку пожинать посаджену ще зернятком поразку. я не проситиму, ти пам'ятатимеш все вічність, так саме вічно, як є вічний попіл, ти запам'ятаєш нашу історію й її трагічність, втративши право на опір, ти надав свій дозвіл і кожен спогад у тобі запечатає останній постріл
2023-10-05 20:24:22
3
0
Схожі вірші
Всі
Дозе с любовью))
Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46
42
40
3139
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2454