Блідий спогад

Семіраміс

Підійди. Прислухайся ближче, Піймай мелодію морського бризу, Що наспівує вільна душа Летючи на крилах ввись. Тільки спробуй, доторкнись. Торкнися інію так ніжно, щоб не танув боячись. Відчуй атласові стрічки, Перев'язані вітри. Стій. Замри й момент лови, Коли у грудях плачуть скрипки І дим свічечки погаслої Нашіптує ванільні сни. Зроби крок та відступись. Любуйся, доки ще зима Й тепла нема, І не обпікає юний віск сльоза. А потім обернись і йди Лишивши блідий спогад останнього акорду забутої п'єси душі. ©Соломія Стець

2020-09-25 14:30:01

8

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Семіраміс

@Олександр Гусейнов це вільний вірш без правил, просто емоції))

Відповісти

2020-09-25 14:47:27

1

Олександр Гусейнов

@Семіраміс Правильно. До дупи всі правила!😎✌

Відповісти

2020-09-25 14:48:16

Подобається

Семіраміс

@Олександр Гусейнов 21 століття все таки😂

Відповісти

2020-09-25 14:49:56

1

Схожі вірші

Всі

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

1541

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

130

26

4505