П'єдестал
О, це відчуття, Воскресіння віри, Що знову можу вільно Блиском сонячного врання Праменіти. Чи можна забути Той ніжний трепіт Крильцят, що ніде діти, Що тремтять та б'ються, Без старань серце Вгомоніти. Я поглину нутром-океаном Болючі зверхні тіні, Що скалками гострими Картали серце невинне, Поглину із залпом Темні надії, Визволю світло Із недрів вулкана, Вкрию всей старий попіл, Най проллється магма! Що відбувається? Воскресла та віра, Яку ростила в душі і з ней помирала. Тепер серце б'ється Та й бушує нірвана. І в симфонійній агонії Веде мне віра до п'єдестала. ©Соломія Стець
2020-10-07 20:17:52
10
0
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1346
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
80
19
2357