Лілея
Семіраміс
Дня одного ясного зацвіте лілея цвітем білим. Розкриє бутонця красного, поділиться усмішкою тендітною зі світом цілим. Попросить дать насолодитись малиновим смаком вечірнім твоїх уст, бо не в змозі примиритись ні з одною з твоїх муз. Грішними росами напоїть просить, не забути в саду, не лишить плисти темними водами розділяючи з вітром журбу. Дня одного тужливо заспіває пісень смутну, вдягне павутиняче мереживо й зів'яне в мріях про твою ніжну руку. Дощами просила, грозами благала, але так і не пустила пагінці, бо лиш чекала... © Соломія Стець
2020-04-06 22:10:43
27
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Дмитро Федорко
У Вас чудове відчуття рими
Відповісти
2020-04-08 18:46:27
Подобається
Семіраміс
@Дмитро Федорко дуже вдячна 🥰
Відповісти
2020-04-08 18:57:15
1
Інші вірші поета
П'єдестал останній постріл На краю Блідий спогад
Інші поети
Evelyn Moore
@Evelyn12
泽明 王
@WangZeMing_Z85
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
3958
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1888