Матеріальне і безтілесне
Думки думаються тишком, Пролітають як пташки, То сховаються, то заголосять, А потім зникнуть на віки. Безкінечний ураган безкрайніх, Безтілесних образів, людських. Важливих, але забудеш, Як тільки сформулюєш. Тільки й можеш спостерігать За тим невідомим потоком, Що зажди є, але й нема. І більш нічого... Не наділений ти волею богів, Творити дійсність і світи Порухом лиш пальця, Тільки за одним порухом думки. Такий уділ людський, спостерігати, Думати, творити впродовж короткого життя, А потім, піти в забуття разом думками, Мріями, діяннями. То чи так важливе наше існування? Коротке й беззмістовне... Чи так нам потрібне те матеріальне, Заради якого працюють все життя?
2023-04-23 05:55:19
1
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1910
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1600