Матеріальне і безтілесне
supero
Думки думаються тишком, Пролітають як пташки, То сховаються, то заголосять, А потім зникнуть на віки. Безкінечний ураган безкрайніх, Безтілесних образів, людських. Важливих, але забудеш, Як тільки сформулюєш. Тільки й можеш спостерігать За тим невідомим потоком, Що зажди є, але й нема. І більш нічого... Не наділений ти волею богів, Творити дійсність і світи Порухом лиш пальця, Тільки за одним порухом думки. Такий уділ людський, спостерігати, Думати, творити впродовж короткого життя, А потім, піти в забуття разом думками, Мріями, діяннями. То чи так важливе наше існування? Коротке й беззмістовне... Чи так нам потрібне те матеріальне, Заради якого працюють все життя?
2023-04-23 05:55:19
1
0
Інші вірші поета
Любов всюдисуща Порочний круг Тиха армія Тим, кого вже нема
Інші поети
Julia K
@yy_mistress
Oluwatosin Thomas
@Fearless_Lines
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3909
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10922