Вона нарешті стала собою
Вона нарешті стала собою
Зірвала із себе усі ярлики.
Для когось на смак стала дуже гіркою
Для інших терпкою, щоб звело язики
Вона нарешті зняла з себе маску
Що всім транслювала не щирий сміх
І без неї, доречі, вона прекрасна
І її не хвилюють проблеми усіх.
У ній нарешті оселилося щастя,
Свобода і спокій засіли в душі.
Тепер вона воїн, що ніколи не здасться
І на коліна не стане ні перед ким.
У неї тепер, правда, серце холодне
За те вільний розум і ясні думки.
Має бажання цілком вже природне -
Належати повністю тільки собі.
Вона тепер вільна, як вітер, як пташка,
І знає тепер куди йти, що робить.
І напевно, їй зовсім вже і не страшно,
Якщо більше нікого не вміє любить.
Їй не потрібні ніякі правила, наративи і тим паче згода
Вона це від себе сміливо відштовхує
Бо у неї нарешті ясна погода.
І тіло від холоду вже не тремтить.
2024-11-04 17:36:25
0
0