Мій біль, твій біль, наш біль
Моє небо блакитне і з хмарами
В ньому сонце, свобода, тепло
Ластівки в нім літають парами
І будують під ним житло.
Там літала раніше Мрія
І під зорями світло було.
Я на небо дивилась з надією,
Що таким завжди буде воно.
Як повіяло вітром морозним
Із боліт самим страшним злом
Наче зорі змарніли зовсім
І поділось кудись тепло.
Моє небо пробите ракетами
І птахи там вже зовсім не ті
Називають їх всі шахедами,
Що летять над будинком вночі.
На землі моїй рвані рани,
А ще опіки дуже страшні.
І її все ще катують танками
Які їдуть з болота русні
Моє місто розбите градами,
Артилерія не стиха
А будинок мій знесений кабами
І річка моя вже пуста.
За країну, свободу і дім
Полягло вже чи мало душ,
А де насправді вся річ у тім,
Що війна не торкнулась чинуш°
Уся справа в цій клятій байдужості
Що на плечі лягла їм всім.
Їм завжди бракуватиме мужності
Захищати хоча б свій дім.
2024-09-07 22:18:35
2
0