Він
Він обійняв мене якось в перше, і стало так тепло, затишно в його руках. Відчула себе нарешті доречною і бачу тепер його у своїх думках. Було так дивно, лишатися поруч, До поки не скаже мені «іди». Наче його я здобула власноруч Обшукавши всі можливі світи. Якось був поцілунок - палкий і ніжний Я без тями тонула в його очах Більше всього хотілось, щоб це було вічно, Та мене поглинали тривога і страх. Це було як в кіно про сильне кохання, Я готова була йти за ним на край світу. І боялася, що настане болюче прощання І одного ранку, не буде від нього привіту. Якось я його обіймала міцно і довго, Так, наче більше не зможу ніколи І здавалося, для нас все застигло навколо І що всі зникли страхи й тривоги Якось я його цілувала сміливо І поцілунок гарячим був, міцним В той момент, зі мною відбулося справжнісіньке диво, Я схотіла бути на віки з ним.
2024-10-04 17:28:54
1
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8717
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
130
26
4586