Як би
Як би за все життя мене хоча б раз хтось покохав, Я була б зовсім іншою людиною Мала б світло у серці, знала б де мій причал, І мабуть була б більш позитивною. І як би в мою душу посіяли зерна То вони на весні розцвіли б чорнобривцями, Як на полі, яке не посічене стежками, Як в старому дворі, під знайомими вікнами. Та коли б в мої очі брехнею не кидали, То і очі дивилися б на світ добріше, І не мала б мороки я з вашими примхами, Та й напевно всміхалась хоч трохи частіше... От як би намагались в мені роздивитися Щось живе, не підкорене, ціле і вічне То можливо, не бажала б я вам удавитися Своїм щастям і тим що ви звете миром. Мабуть я була б кращою ніж ви бачите, Аби вміла любити не так як ви, І надію ніколи не було б втрачено, Але все вже зіпсовано цим маленьким 《як би 》
2024-09-07 04:42:38
1
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Світлана Кареєва
Якщо що, це мій старий вірш. Тоді не було настрою, то й написала ось таке🙂 а загалом у мене все добре) А вірш хай буде.
Відповісти
2024-09-07 04:44:34
1
Морок Неферат
@Світлана Кареєва Приємна атмосфера у ваших віршів. Буду радий взаїмній підписці))
Відповісти
2024-09-07 17:55:22
1
Світлана Кареєва
Відповісти
2024-09-07 22:23:31
1
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8650
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5285