Відпусти
Світлана Кареєва
Після дощу сходить сонце На світанку осяявши шлях, Ти стоїш під моїм віконцем Стискаючи волю в руках Я не вийду до тебе зараз, І можливо уже ніколи Не побачу в очах твоїх спалах І зітліє усе довкола Ти мене не гукай - не треба Мене змило осіннім дощем. То ж, не стій під похмурим небом Укриваючись мокрим плащем Відпусти мене вже нарешті, Без прощання і сліз, дай піти. Утамуй біль в своєму серці Та забудь про мої сліди. Не кричавши завершимо сварку Хоч на мить, ми побудем людьми. Не тримай мене до світанку, Я прошу тебе - відпусти.
2024-09-13 18:24:51
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Ilya Zelov
Крутий вірш! Відчувається за ним особиста історія. Чесно, можливо ще не все втрачено і не потрібно цього, "відпусти"?)) В будь-якому разі, круто!
Відповісти
2024-09-21 18:49:32
Подобається
Інші вірші поета
*** Мій біль, твій біль, наш біль Супостат Обійми
Інші поети
Bohdana Chutora
@Bohdana_Chutora
Схожі вірші
Всі
"Hannah"
Jojo Harl
Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.
68
6
15872
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1225