Моя головна героїня
Я знаю ,ти та ! Цвіт сакури мені про це говорить . Моя героїня головна , Що світлом своїм будь-кого озорить. Ти робиш мене сильнішим , Кохати навчила мене . Моє серце стає гарячішим , Коли бачу волосся твоє золоте. Ти стала мені ідеалом, А я старатимусь бути твоїм , Це все не закінчиться провалом, Хай навіть безжалісно вдарить грім. Я дякую тобі за терпіння, За почуття тендітні твої, Пустила своє ти коріння , А я намагатимусь віддати душу й зусилля свої . ~ tata ~
2020-04-21 10:20:33
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Kruhitka Dobro
Вау))😁
Відповісти
2020-06-08 14:32:59
1
tata
Відповісти
2020-06-08 21:47:23
Подобається
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2429
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1093