Всередині дитина

Знову ніч, на серці холод І з'їдає лишня згадка Знову на мені окови , Що тримають без останку . Чи припиниться ця мука Я втомилась від безсилля Мені все набридло зовсім І не хочу бути сильна Думала, що зможу далі Йти без сумніву та болю , Але знову відчуваю Що наївно сумно досі Як нарешті відпустити , Те що не сказать словами Хоч роками я доросла А всередині дитина .

2024-12-05 22:57:23

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Олексій Коваль

Дуже гарно і зворушливо!!😭😊☺️ Аж подих перехоплює!!🤗😌

Відповісти

2024-12-23 15:53:24

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

@Олексій Коваль дякую 🧡

Відповісти

2025-01-07 11:27:06

Подобається

Інші вірші поета

Нічне місто Звір Хтось тобі поміг ... Листи до захисників

Інші поети

GannMorgana

@GannMorgana

Анна Фролова

@Anny_Mills_

Molly Walker

@mollywalker228

Схожі вірші

Всі

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

2069

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

2191