Мальовниче яблуко
RETURN Зігфрід#ВGD
Галактичний простір. Природа. Тужливий сон космотуриста. Думку гадає, Як повернутися додому. В Планетаріум Земля. Вікно космічного човна. Мертвій трибуні марш мовчання. Нас було восьмеро та тільки двоє залишилось. Спокійний сон у саркофагі. Космічний простір не дивує. Смуток несправного балона, апарату. В голові спогади домашні. Садок виноградний коло хати, джмелі гудять. Затишок чудових пристрастей. Втратили до віку. Тяжких три дні, Згасання наших тіл.
2021-06-05 08:24:46
26
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Лео Лея
От садок виноградовий мені зайшов👍
Відповісти
2021-06-05 11:11:10
1
RETURN Зігфрід#ВGD
@Лео Лея той файно дякую
Відповісти
2021-06-05 18:30:22
1
RETURN Зігфрід#ВGD
спасибо
Відповісти
2021-06-11 18:38:12
Подобається
Інші вірші поета
ТУНЕЛЬ ІДЕНФІКАЦІЇ völkermord Доброго дня: сучасність Одомашнення
Інші поети
NOURCHEN LEE
@_Nourchen
Veronika Yupyn
@Veronika_Yupyn
ريي ")
@Ree_e4
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5691
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2297