Мальовниче яблуко
RETURN Зігфрід#ВGD
Галактичний простір. Природа. Тужливий сон космотуриста. Думку гадає, Як повернутися додому. В Планетаріум Земля. Вікно космічного човна. Мертвій трибуні марш мовчання. Нас було восьмеро та тільки двоє залишилось. Спокійний сон у саркофагі. Космічний простір не дивує. Смуток несправного балона, апарату. В голові спогади домашні. Садок виноградний коло хати, джмелі гудять. Затишок чудових пристрастей. Втратили до віку. Тяжких три дні, Згасання наших тіл.
2021-06-05 08:24:46
26
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Лео Лея
От садок виноградовий мені зайшов👍
Відповісти
2021-06-05 11:11:10
1
RETURN Зігфрід#ВGD
@Лео Лея той файно дякую
Відповісти
2021-06-05 18:30:22
1
RETURN Зігфрід#ВGD
спасибо
Відповісти
2021-06-11 18:38:12
Подобається
Інші вірші поета
Одомашнення völkermord Нічний пейзаж Доброго дня: сучасність
Інші поети
fellegzuhatag
@fellegzuhatag
_Юпитер_
@_Cuddlies_
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1561
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5560