völkermord
(18+)
leidenschaftlicher Geruch von Rindfleisch. Eine Herde Buckelwale flieht vor diskriminierenden Vampiren. Fliegt Gift am Himmel? Zerstörung von zukünftigen Talenten, Menschen. Unser Credo ist die Beseitigung von Parasiten. Der Diktator befahl, bei der Show nicht aufzuhören. machen Füllung, andere Menschen leiden. Um nicht in die Falle zu tappen. das Verbergen von Essen wurde mit dem Tode bestraft. Es ist wie eine Lotterie, einige hatten Glück zu überleben, andere wurden erwischt. ___________________________ ГЕНОЦИД _____________________________ страстный запах говядины. Стадо горбатых китов убегает от дискриминационных вампиров. Или летит в небе яд? Уничтожение будущих талантов, людей. Наше кредо - устранение паразитов. Диктатор приказал не останавливаться на шоу. делают начинку, страдают другие люди. Чтобы не попасть в ловушку. сокрытие пищи каралось смертью . Это как лотерея, кому повезло выжить, других поймали.
2021-06-08 09:54:10
21
13
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (13)
RETURN Зігфрід#ВGD
огонь 😀 спасибо
Відповісти
2021-06-08 16:38:17
Подобається
RETURN Зігфрід#ВGD
@Діана Ляшук сильно актуально спасибо
Відповісти
2021-06-11 19:16:09
1
RETURN Зігфрід#ВGD
@О Т Полностью с вашим суждением согдасен. Спасибо за ответ
Відповісти
2021-06-11 21:28:17
1
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11443
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1704