Климко вибачається за правду
Додумати можна що завгодно
Товариш Магнум і Товариш Стрілок
Пором
Швидко, з деяким пожвавленням
Куст-Обсевицький Василь Обріянович
Дівчина, що літала (вистава одного актора)
Опельсин, Обрикос, Ононас: Три куплета для багета (кулінарна містерія)
Мекта)(Арт)(Вокланд, або Типовий випадок на одному з благодійних івентів у Запоріжжі
Ксилографія як предмет дослідження
Підтанцьовка куленепробивного Сергія
Волокно тераси, або Що таке автоматика
Розмова з класиком
Топове навантаження
Я і моя риба
Як Вован-відчайдух на діло йшов
Садівник, або Садівник і Любов
Боляче (реклама)
Лиман знаходиться на Півдні
Швидко, з деяким пожвавленням

Дійові особи: Арнольд (диригент), Розалінда (перша скрипка оркестру), Олбані (місцевий пияка), Сміт (тромбоніст), Вінстон Паверс (директор театру).


Місце дії: Театр вигаданого міста Ґрівендейл (штат Алабама, США).



[Паверс]: (Арнольду) Я вам казав зібратися якомога швидше і зіграти джазовий концерт. А ви мені що в результаті підсунули?


[Арнольд]: Сер, до виступу лишилося кілька хвилин. Що я можу вдіяти?


[Паверс]: Не знаю, мене це не колише. Робіть що хочете. (йде зі сцени)


[Олбані]: (п'яний, заходить на сцену) Оце я розумію, гик!, Метрополітен-опера!


[Арнольд]: (Олбані) Замовкни вже, заради Бога! (Розалінді й Сміту) То що ж нам робити? Партитури у вас із собою?


[Сміт]: Авжеж! От тільки я їх забув...


[Розалінда]: А мої з собою! (дістає партитури)


[Сміт]: (шоковано) Що?! (падає і втрачає свідомість)


*всі стоять на місці, а Олбані підходить до Сміта*


[Олбані]: Гик! Здається, він умер.


[Арнольд]: (Олбані, після кількох секунд роздумів) Хапай тромбон! Хутко!


[Олбані]: Я..? Шо..?


*Арнольд кидає в руки Олбані тромбон, у цей момент завіса починає відкриватись; у залі повно людей, гучні оплески*


[Арнольд]: (Олбані) Дуй!!


[Олбані]: (починає дути в тромбон, видаючи жахливі звуки)


*всі глядачі одномоментно встають і йдуть до виходу*


[Паверс]: (кричить з іншого кінця зали) Вас звільнено! (йде з зали)


[Розалінда]: А це він кому крикнув – їм чи нам?


[Арнольд]: Сподіваюсь, що Олбані...


[Олбані]: (з задоволеною пикою) Гик! Талант! Талант не про*беш, на!



З а в і с а.



(04.04.25)

© ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ ,
книга «Дев'ятнадцять коротких абсурдних сценок-п'єсок на різні теми».
Куст-Обсевицький Василь Обріянович
Коментарі