Дійові особи: Вован (дрібний бандит), Арес (давньогрецький бог війни), Афродіта (давньогрецька богиня краси та кохання), Льоха (колишній друг Вована), Любка (бабуся Льохи), перехожі.
Місце дії: Вулиця середньостатистичного пострадянського міста. На задньому плані впродовж усієї вистави ходять туди-сюди перехожі.
[Арес]: (Вовану) В тебе є лише один шанс, ван шат, зрозумів? Ти не смієш мене підвести, тисяча стріл мені у сраку!
[Вован]: Та я зрозумів, зрозумів, начальнику!
[Арес]: Повтори, шо ти зрозумів.
[Вован]: Мені треба прийти до тієї тьолки, як її... Афродіти. І забрати в неї якісь дорогоцінності, так?
[Арес]: Не "якісь", а конкретну дорогоцінність. Яку? *побачивши Льоху та Любку, що заходять на сцену* От дідько! (Вовану) Словом, ти все зрозумів! До роботи! *втікає зі сцени*
[Льоха]: (Вовану) О, здоров! Давно не бачились. Шо ти, як там... Ну, це...
[Вован]: Нормас, на діло іду.
[Любка]: Ого! А на яке, мій дорослий хлопчику?
[Вован]: Ем... Треба обнести одну хату.
[Любка]: Не нашу, сподіваюся?
[Вован]: Та ні, ви шо! Однієї кур... дівчини, коротше.
[Льоха]: А хіба дівчат обносити – то є по поняттям?
[Вован]: Та хз, начебто так. Нема часу роздумувати. Треба діять.
[Льоха]: Обана, диви, а хто це йде?
*на сцену входить Афродіта*
[Афродіта]: Добрий день, хлопчики! А що ви тут робите? Про що розмовляємо?
[Вован]: Я-я... Ем-м... Ну, словом...
[Льоха]: Він хотів вас обнести, пані Афродіто!
[Афродіта]: Що-о?
[Вован]: (Льосі) Ти звідки знаєш?
[Льоха]: Та я навмання сказав! А шо, правда?
[Афродіта]: (Вовану) Ну, якщо вже так, то приходь до мене сьогодні ввечері. Зробиш все спокійно. *підморгує йому* До зустрічі! *йде зі сцени*
[Льоха]: О-о, ну це хана! Так тобі буде ще складніше з ділом упоратись!
[Вован]: Еге-ж...
[Любка]: Хех, отак ото у житті й буває: не ти йдеш на діло, а діло саме йде до тебе!
З а в і с а.
(10.04.25)