Місце дії: Кімната довільного вигляду, в центрі якої стоять журнальний столик і два стільця. Платов сидить навпроти Вейнурова, а сам академік сидить обличчям до зали і всі його реплики ніби адресовані глядачам.
[П]: Добрий вечір, Борисе Карловичу. Дякую, що дозволили взяти у вас невеличке інтерв'ю.
[В]: О, нема за що! В мене вільного часу, мов риби у морі. У Мертвому морі.
[П]: О, чудово! Я бачу, що ви жартівник! Це добре. Мені з вами буде дуже...
[В]: (перериває) А чого це ви вирішили, що я жартівник? Я ж вам про банани начебто нічого не казав!
[П]: Про банани?.. Вибачте, я вас трохи не розумію...
[В]: Та що тут розуміти! Банани, кажу, сіді, а Вернер сидить і чистить їх!
[П]: Хто є пан Вернер?
[В]: О, це мій хороший давній знайомий! Я зараз вам розкажу, як ми познайомились. Одним словом, сиджу я на балконі свого номеру в готелі. Аж тут до мене підходить офіціант і каже: "Ви, часом, не Гордон Вілсон?" Так і познайомились.
[П]: Той офіціант і був паном Вернером?
[В]: Ні, з чого ви взяли? Що, як його ім'я починається на ту ж літеру, що й моє прізвище, то це значить, що вони – одна й та сама людина?
[П]: М-де... Що ж, Борисе Карловичу, розкажіть про свою роботу. Над чим ви зараз працюєте?
[В]: Те, над чим я зараз працюю, не дуже важливе. Питання в іншому. Чи зможемо ми приборкати двовільність? Чи дозволить нам природа взяти її в руки? На мою думку, дозволить, бо вчора ввечері сонце було червонуватого кольору.
[П]: Дійсно, червонуватого. А... А, не суть. Борисе Карловичу, ви можете дати якісь настанови нашій сучасній молоді?
[В]: Однозначно. Пані та панове! Зрозумійте одну просту істину. Треба обов'язково, я підкреслюю – обов'язково! – шукати людей, в яких прізвище закінчується на ту літеру, на яку починається ваше. Це дуже просто, вам не складно це зробити, а ось планеті буде краще, оскільки цей процес згортатиме парниковий ефект. Повірте моєму сідому волоссю, я знаю, про що кажу. І ще дещо важливе. Ніколи, ніколи не нехтуйте аеростатами! В них повно повітря, а значить, що ними можна заправляти машини! Тож не проґавте можливість – дійте! І хай Бог вам допоможе!
[П]: Амінь. Знято. (впівголоса) Пане Скоропадський, ви хоч знаєте, який прибуток ми одержимо з усього цього?
[В]: Не маю жодних сумнівів, *закурює сигару* що прибуток буде чималим.
[П]: Ви впевнені в успіху нашої операції?
[В]: Ну, звичайно ж! В Гітлера ж узяли інтерв'ю? Ну то й наша ініціатива прокатить! Головне – як слід вкластися в передвиборчу програму, але це вже залиште на мені. Я знаю, що їм потрібно. *всміхається до зали*
З а в і с а.
(10.04.25)