Перша ластівочка весни
ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ
Перша ластівочка весни Відступили давно вони Відступили й унесли з собою Сморід вражої сторони В гільзах виросли проліски Виходить з барлоги звір Чутно танення тихі оплески Весна запускає ефір
2022-12-15 19:40:51
4
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Лео Лея
То це не сама рима, а види римування. Тільки мені найчастіше подобається саме абаб. Так само, як і в автора вірша, під яким ми пишемо коментарі)
Відповісти
2022-12-15 19:58:22
1
Лео Лея
Я іноді пробую всякі види римування, але поки що найчастіше використовую стандартну) Якщо чесно, то для мене аабб схожа на дитячу, багато віршів дитячих так написані.
Відповісти
2022-12-15 20:07:26
1
Лео Лея
Дякую, беру приклад з інших)
Відповісти
2022-12-15 20:10:14
1
Інші вірші поета
Бульдог Башар Башта Базарна Баба (Б))О((Б) Реалізм життя і старенький ножик... Без назви (переклад)
Інші поети
Роман Тихий
@volodimir_romanenko
Ella Verrremi
@verrremi
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2508
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1619