Це і у нашій країні...
ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ
(18+)
Це і у нашій країні Мурав'ї Це й вони На руїні На щастя Одні-єдині А напевно й ні А не певен я Певною мірою У своїй країні Я не впевнений У нашому конвоїрі У народному виборі А може Й ні
2022-10-25 18:35:01
10
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Opinions Discuss
@ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ Дякую)
Відповісти
2022-12-15 20:02:42
Подобається
Юлія Богута
Всі люди сумніваються. Це нормально. Думаю, сумніватися це здорове рішення. Головне бути адекватним в цих сумнівах і не підіймати дарма повстання. #чв
Відповісти
2022-12-16 17:47:30
1
Nadine Tikhonovitch
Думайючій людині властиво сумніватися. Не можна бути впевненим на 100% — це ж якось нездорово. Але, як би це не звучало, сумніватися також треба в міру) #чв
Відповісти
2022-12-16 18:23:00
1
Інші вірші поета
Ляйдер Хто прáвúй? КАПІТАН ВОРОНА Картавий світ!..
Інші поети
دجن
@3ams
Beautifulinwhite
@Beautifulinwhite
Анастасія
@anast_assia_
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
82
2
3304
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
37
4
4312