Гіркий оксюморон
Інга
Ти забудеш мене Десь через роки два. Колючий спогад загине - Згорить яскраво, дотла. Слова на вітрі - Розкладуться на обіцяні букви Кисті самі полинуть на вістрі - Зазнають сірої муки. "Будинок" із сонця Впаде нижче землі. Вода, налита по вінця, Митиме груші Гнилі. Льодом вкриється лава, Антарктида запалає умить, Білою стане гірка кава, Людина, як пташка, у небо злетить. І лиш після цього Настане той самий момент, Коли до нелюбого прийде забутий про мене фрагмент.
2020-05-07 19:15:27
4
0
Інші вірші поета
Мрії у квітах Ракова пухлина Колючий спогад Ящик з життям на замку
Інші поети
Haru Goyang
@AppelmoiSenpai
D. K.V.
@d_kv
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
108
16
9655
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1744