Гіркий оксюморон
Інга
Ти забудеш мене Десь через роки два. Колючий спогад загине - Згорить яскраво, дотла. Слова на вітрі - Розкладуться на обіцяні букви Кисті самі полинуть на вістрі - Зазнають сірої муки. "Будинок" із сонця Впаде нижче землі. Вода, налита по вінця, Митиме груші Гнилі. Льодом вкриється лава, Антарктида запалає умить, Білою стане гірка кава, Людина, як пташка, у небо злетить. І лиш після цього Настане той самий момент, Коли до нелюбого прийде забутий про мене фрагмент.
2020-05-07 19:15:27
4
0
Інші вірші поета
Ящик з життям на замку Ракова пухлина Колючий спогад Біль
Інші поети
Iryna Markova
@iryna_markova
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12180
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
130
26
4586