Гіркий оксюморон
Ти забудеш мене Десь через роки два. Колючий спогад загине - Згорить яскраво, дотла. Слова на вітрі - Розкладуться на обіцяні букви Кисті самі полинуть на вістрі - Зазнають сірої муки. "Будинок" із сонця Впаде нижче землі. Вода, налита по вінця, Митиме груші Гнилі. Льодом вкриється лава, Антарктида запалає умить, Білою стане гірка кава, Людина, як пташка, у небо злетить. І лиш після цього Настане той самий момент, Коли до нелюбого прийде забутий про мене фрагмент.
2020-05-07 19:15:27
4
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4879
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
3843