Поцілунок Плутона
Пронизане болем відчуття, Що триває лічені хвилини, Тягнеться для тебе буквально все життя, І дух гниє ізсередини. Посинілі губи, бліді щоки, А очі стали як скельця. О, схоже на оті, що на уроки, Приносив ти два білі камінця. Вени страшно-гидко почорніли На білому, як молоко, лиці. Колись те славне тіло гаряче пестили, Тепер же мерзне у лихій землі. Кров була багряно-ніжна, Жагуча, неначе свіжий чай. Тепер густа і безпросвітна, Холодна, як зимова сталь. Сам Плутон тебе уже цілує, Безсоромно лащить і ніжить. Коханий безпощадно дні свої вбиває. На коханій тихо-мирно спить.
2020-04-04 13:13:46
3
0
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1835
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2470