Поцілунок Плутона
Пронизане болем відчуття, Що триває лічені хвилини, Тягнеться для тебе буквально все життя, І дух гниє ізсередини. Посинілі губи, бліді щоки, А очі стали як скельця. О, схоже на оті, що на уроки, Приносив ти два білі камінця. Вени страшно-гидко почорніли На білому, як молоко, лиці. Колись те славне тіло гаряче пестили, Тепер же мерзне у лихій землі. Кров була багряно-ніжна, Жагуча, неначе свіжий чай. Тепер густа і безпросвітна, Холодна, як зимова сталь. Сам Плутон тебе уже цілує, Безсоромно лащить і ніжить. Коханий безпощадно дні свої вбиває. На коханій тихо-мирно спить.
2020-04-04 13:13:46
3
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3433
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16418