Поцілунок Плутона
Пронизане болем відчуття, Що триває лічені хвилини, Тягнеться для тебе буквально все життя, І дух гниє ізсередини. Посинілі губи, бліді щоки, А очі стали як скельця. О, схоже на оті, що на уроки, Приносив ти два білі камінця. Вени страшно-гидко почорніли На білому, як молоко, лиці. Колись те славне тіло гаряче пестили, Тепер же мерзне у лихій землі. Кров була багряно-ніжна, Жагуча, неначе свіжий чай. Тепер густа і безпросвітна, Холодна, як зимова сталь. Сам Плутон тебе уже цілує, Безсоромно лащить і ніжить. Коханий безпощадно дні свої вбиває. На коханій тихо-мирно спить.
2020-04-04 13:13:46
3
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5521
Присвячую
Присвячую тобі вірші українською, Бо не знаю, якою мовою висловлювати свої почуття. Хоча, для тебе, мабуть, краще російською, Але я вірю: зрозумієш і так. Бо коли ми зустрінемось, важливим буде лиш погляд: Серце не потребуватиме слів, Йому буде байдуже звідки ми родом, Навіть, якщо з ворожих країн.
73
4
3671