Поцілунок Плутона
Пронизане болем відчуття, Що триває лічені хвилини, Тягнеться для тебе буквально все життя, І дух гниє ізсередини. Посинілі губи, бліді щоки, А очі стали як скельця. О, схоже на оті, що на уроки, Приносив ти два білі камінця. Вени страшно-гидко почорніли На білому, як молоко, лиці. Колись те славне тіло гаряче пестили, Тепер же мерзне у лихій землі. Кров була багряно-ніжна, Жагуча, неначе свіжий чай. Тепер густа і безпросвітна, Холодна, як зимова сталь. Сам Плутон тебе уже цілує, Безсоромно лащить і ніжить. Коханий безпощадно дні свої вбиває. На коханій тихо-мирно спить.
2020-04-04 13:13:46
3
0
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8998
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2884