ДУША?

Інга

в моїй душі щось палає і живе без жодного порядку і воно щодня підкидує безглузді ідеї; воно не покидає й тоді, як ніч лягає памороззю, а я у ліжку ходжу по завитках своєї оранжереї. але щось гальмує двигун мого гарячо-безмежного норову, і я знову ледве встаю, повільно ходжу, дивлюся угору; а там угорі живуть життя своє яскраво-кольорове, у кого той норов не знає як відчувати покору. даремно. даремно, не зупиняй, не хочу я жити так нудно… але тихо, тихо, тут так спокійно, нащо тобі лишні мороки? як же тут тяжко, але спокійно. моя душа… брудно, брудно; відпусти хоч на мить, я хочу дивитись, я хочу жити ще роки і роки… замовкни! мовчи! там небезпечно, там страшно, нікому не треба твоя душа. безглузда, наївна, пуста. боляче. ріжеш тупим ножем білі ребра. я знаю точно, що жар вийде хоч через палкі уста; норов вирветься і ляже на землю, застигне в повітрі, потоне у воді, летітиме з краю світу на інший. душа моя буде там, де лягають сонця промені золоті; і все буде гучніше, ніж голос в моїй голові.

2023-06-30 04:10:32

Інші вірші поета

Колючий спогад Гіркий оксюморон Мрії у квітах Поцілунок Плутона

Інші поети

Maria Savka

@Maria_Savka

Марина

@_Maryna

San Ran

@SsRr

Схожі вірші

Всі

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

2573

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16977