Колючий спогад
Давно тебе уже не видно, А в пам'яті сліди ще досі свіжі. Серце неграмотно заштопано, і точимо один на одного ножі. Від уст твоїх лиш легкий подих. Від тіла пристрасного - безшумний дим. І дзеркало очей твоїх прегарних, сонних Будує в пам'яті наш старий Рим. Навколо ти - і це лиш міражі, Лондонський туман у моїх снах. Образ твій поміщено на білі вітражі, А тіло не змалює жоден альманах.
2020-04-04 13:26:23
4
0
Схожі вірші
Всі
Присвячую
Присвячую тобі вірші українською, Бо не знаю, якою мовою висловлювати свої почуття. Хоча, для тебе, мабуть, краще російською, Але я вірю: зрозумієш і так. Бо коли ми зустрінемось, важливим буде лиш погляд: Серце не потребуватиме слів, Йому буде байдуже звідки ми родом, Навіть, якщо з ворожих країн.
73
4
4544
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2366