Колючий спогад
Інга
Давно тебе уже не видно, А в пам'яті сліди ще досі свіжі. Серце неграмотно заштопано, і точимо один на одного ножі. Від уст твоїх лиш легкий подих. Від тіла пристрасного - безшумний дим. І дзеркало очей твоїх прегарних, сонних Будує в пам'яті наш старий Рим. Навколо ти - і це лиш міражі, Лондонський туман у моїх снах. Образ твій поміщено на білі вітражі, А тіло не змалює жоден альманах.
2020-04-04 13:26:23
4
0
Інші вірші поета
Біль ДУША? Границя вічного Мрії у квітах
Інші поети
Jhordan Ortiz
@jhordan_ortiz
Nashi
@nourashii
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4178
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10875