Колючий спогад

Інга

Давно тебе уже не видно, А в пам'яті сліди ще досі свіжі. Серце неграмотно заштопано, і точимо один на одного ножі. Від уст твоїх лиш легкий подих. Від тіла пристрасного - безшумний дим. І дзеркало очей твоїх прегарних, сонних Будує в пам'яті наш старий Рим. Навколо ти - і це лиш міражі, Лондонський туман у моїх снах. Образ твій поміщено на білі вітражі, А тіло не змалює жоден альманах.

2020-04-04 13:26:23

Інші вірші поета

Границя вічного Ракова пухлина Поцілунок Плутона ДУША?

Інші поети

Angel Angel

@arayhel

Vivian Lin

@dearagony15

Блакитноока

@blakutnooka

Схожі вірші

Всі

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

1451

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

2709