Мрії у квітах
Ти пахнеш ніжним розмарином, Він шлейфом в'ється за тобою. Смакуєш свіжим, ягідним вином, Тебе нуждаюсь, неначе Панацею. Твої й мої уста кохано, Злились, як у дуеті вальсу. І танець хай триває безупинно, Аж поки смерть не витягне косу. Під світлом Геліосу будем жити, Кохатись, бавитись, купатись в морі. І наші нитки разом будуть обрізати, Ласкаві там на небі Мойри.
2020-04-04 13:33:10
3
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9008
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1266