Удвох
Романія Мороз
Годинами могли говорити ми вдвох, Співати пісні, пробачати удвох. Удвох могли ми гори долати. Долати, долати, людей всіх попереду минати. Удвох могли ми бути світом, Великим, чистим і привітним, де вміли літати, як птах високрилий, як сонця яскраві всю ніч освітити... . Та, мрії наші і сподівання, розсипались синім кришталем, Бо кожен вибрав свою точку сповідання, І спадали дружні листочки, день у день. І від квітневого суцвіття, Лишились хіба що, змарнілі, засохлі гілочки, На яких і птах, не знайшов би прихистку, Не те, що би дві різні душі.
2020-03-01 18:57:25
4
0
Інші вірші поета
Мелодія життя Лист З тобою Ти можеш бігти, знову
Інші поети
Myrka Klantyuk
@murka_klantiyk16
Miyako-san
@Sakura_san_
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1731
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1280