Завжди
Як думаю, що не побачу тебе вже ніколи, Серце щемить від болю і тривоги, Як мені тепер по світі ходити, Мріяти, бажати, вірити, любити. Птаху вільніше би жилося, він літав би до тебе, щодня і щоночі, Збирав би всі твої вчинки, всі думи, і мрії, і літав за тобою хоч на край світу... Та не пташина доля спіткала мене, Не полину, не віднайду вже тебе, Ти розлетівся по широкому світу, там де немає від долі привіту... Та знай, хоч далеко ти будеш, хоч у думах твоїх місце для мене зникатиме — Серце моє про тебе, завжди пам'ятиме.
2020-03-01 16:20:56
4
0
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1705
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12427