Завжди
Романія Мороз
Як думаю, що не побачу тебе вже ніколи, Серце щемить від болю і тривоги, Як мені тепер по світі ходити, Мріяти, бажати, вірити, любити. Птаху вільніше би жилося, він літав би до тебе, щодня і щоночі, Збирав би всі твої вчинки, всі думи, і мрії, і літав за тобою хоч на край світу... Та не пташина доля спіткала мене, Не полину, не віднайду вже тебе, Ти розлетівся по широкому світу, там де немає від долі привіту... Та знай, хоч далеко ти будеш, хоч у думах твоїх місце для мене зникатиме — Серце моє про тебе, завжди пам'ятиме.
2020-03-01 16:20:56
4
0
Інші вірші поета
Слова Мелодія життя З тобою Удвох
Інші поети
Veronika
@vera_syvorova
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4830
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4699