Твоя закрито-відкрита душа
А що то таке: закрита душа? Мало хто відповість на це закляте мо́є виття. Думаєте, це – не така вже й ноша́? Ох, добре, що ви не знаєте цього буття. Знають мене, що не знають, Я ж тільки хустинку нову чи стару одягла. За добру, тиху й сором'язливу мають, Можливо, напевно, така. Дружать зі мною, так, друзі, А я лише верхню одежинку потрохи знімаю. Бачте, вже знають моє солодке смузі, Ну а я гіркі відходи на серці складаю. Повчають мене, повчають не навчені, Я ж бо жорстока, егоїст і мала, Ми – чогось люди зречені, Про себе знаю й сама. Відчувають мене, є й такі. Про справедливість і психологію хтось явну торочить. Що ж, як що ви ДОВГО одні, у біді, І нащо їм голову морочить? Та це так – просто я...чи не я, Яка ж насправді в мене душа? "Усі знають, тільки не я" То яка ж у мене ношà? Повсюди проблеми, будення, метушня... Не оминуло воно і мене. Гуляють зі мною протягом ночі і дня. Не думаю, що колись промине. Сказати? Не розкажу нікому. Але... Хочеться поставити в реченні кому... Вірю, усе ще прийде... Знаю, глибоко в серці є у мені: Доброта, віра, турбота і... Щось ще можна розгледіти в тишині. Головне: відшукати оте багатогранне "і". Можливо, і знаю я себе. Та через те, що підлаштовуюсь, для кожного різною є, Не можу цілком зрозуміти... Своє. Розуміючі люди, як вас відшукати, де ви є?
2020-10-13 20:10:26
2
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3752
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3265