Твоя закрито-відкрита душа
А що то таке: закрита душа? Мало хто відповість на це закляте мо́є виття. Думаєте, це – не така вже й ноша́? Ох, добре, що ви не знаєте цього буття. Знають мене, що не знають, Я ж тільки хустинку нову чи стару одягла. За добру, тиху й сором'язливу мають, Можливо, напевно, така. Дружать зі мною, так, друзі, А я лише верхню одежинку потрохи знімаю. Бачте, вже знають моє солодке смузі, Ну а я гіркі відходи на серці складаю. Повчають мене, повчають не навчені, Я ж бо жорстока, егоїст і мала, Ми – чогось люди зречені, Про себе знаю й сама. Відчувають мене, є й такі. Про справедливість і психологію хтось явну торочить. Що ж, як що ви ДОВГО одні, у біді, І нащо їм голову морочить? Та це так – просто я...чи не я, Яка ж насправді в мене душа? "Усі знають, тільки не я" То яка ж у мене ношà? Повсюди проблеми, будення, метушня... Не оминуло воно і мене. Гуляють зі мною протягом ночі і дня. Не думаю, що колись промине. Сказати? Не розкажу нікому. Але... Хочеться поставити в реченні кому... Вірю, усе ще прийде... Знаю, глибоко в серці є у мені: Доброта, віра, турбота і... Щось ще можна розгледіти в тишині. Головне: відшукати оте багатогранне "і". Можливо, і знаю я себе. Та через те, що підлаштовуюсь, для кожного різною є, Не можу цілком зрозуміти... Своє. Розуміючі люди, як вас відшукати, де ви є?
2020-10-13 20:10:26
2
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4879
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5593