Твоя закрито-відкрита душа
А що то таке: закрита душа? Мало хто відповість на це закляте мо́є виття. Думаєте, це – не така вже й ноша́? Ох, добре, що ви не знаєте цього буття. Знають мене, що не знають, Я ж тільки хустинку нову чи стару одягла. За добру, тиху й сором'язливу мають, Можливо, напевно, така. Дружать зі мною, так, друзі, А я лише верхню одежинку потрохи знімаю. Бачте, вже знають моє солодке смузі, Ну а я гіркі відходи на серці складаю. Повчають мене, повчають не навчені, Я ж бо жорстока, егоїст і мала, Ми – чогось люди зречені, Про себе знаю й сама. Відчувають мене, є й такі. Про справедливість і психологію хтось явну торочить. Що ж, як що ви ДОВГО одні, у біді, І нащо їм голову морочить? Та це так – просто я...чи не я, Яка ж насправді в мене душа? "Усі знають, тільки не я" То яка ж у мене ношà? Повсюди проблеми, будення, метушня... Не оминуло воно і мене. Гуляють зі мною протягом ночі і дня. Не думаю, що колись промине. Сказати? Не розкажу нікому. Але... Хочеться поставити в реченні кому... Вірю, усе ще прийде... Знаю, глибоко в серці є у мені: Доброта, віра, турбота і... Щось ще можна розгледіти в тишині. Головне: відшукати оте багатогранне "і". Можливо, і знаю я себе. Та через те, що підлаштовуюсь, для кожного різною є, Не можу цілком зрозуміти... Своє. Розуміючі люди, як вас відшукати, де ви є?
2020-10-13 20:10:26
2
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13308
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3857