на кінці крила
І до нас колись дійдуть, але буде запізно Під звуки ревучих гранат і швидких перемін. На кінці крила, ворони принЕсуть звістку Буде вибір один, або смерть або низький поклін. Ми станемо на коліна, відкинувши Его Забувши про святість і гордість власного "Я" Пульс підскочить від палкого сердечного танго А під ногами здригнеться з криком Земля Самі ж ми будем німі. Бо все передбачалось Тільки хтось завзато вмикав ігнор Залишилось одне – в смертельних гріхах зізнатись І голос сердець з тенора змінить на мінор
2020-03-24 18:16:35
2
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3609
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3704