на кінці крила
І до нас колись дійдуть, але буде запізно Під звуки ревучих гранат і швидких перемін. На кінці крила, ворони принЕсуть звістку Буде вибір один, або смерть або низький поклін. Ми станемо на коліна, відкинувши Его Забувши про святість і гордість власного "Я" Пульс підскочить від палкого сердечного танго А під ногами здригнеться з криком Земля Самі ж ми будем німі. Бо все передбачалось Тільки хтось завзато вмикав ігнор Залишилось одне – в смертельних гріхах зізнатись І голос сердець з тенора змінить на мінор
2020-03-24 18:16:35
2
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3402
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9112