закохана у небо
Вона була закохана в небо і швидкість. А її кудрі полюбляли волю, подібно власниці. Скільки не намагались вороги, змінити гнів на милість. Це залишалось завданням непосильної складності. Дощові хмари не зупиняли гуркіт двигуна, ні на секунду. Він видихав ще одну порцію вихлопних газів. Долаючи міста, області, країни як незначну перешкоду. Стрімголов вирушаючи у бік дивовижніших пейзажів. Ця леді, якщо звісно можна так до неї звертатись. Ненавиділа смак сигарет і відчуття сп'яніння. На півдорозі поринути у сумніви –завагатись. Було не притаманно її сумлінню. Хоча це швидше доказ його відсутності. Свого роду стіна між нею і зовнішнім світом. Сердце покрите тонким шаром шляхетності. Яке рине за горизонт, на зустріч вітру.
2020-05-20 19:50:40
3
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5204
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2240