закохана у небо
Вона була закохана в небо і швидкість. А її кудрі полюбляли волю, подібно власниці. Скільки не намагались вороги, змінити гнів на милість. Це залишалось завданням непосильної складності. Дощові хмари не зупиняли гуркіт двигуна, ні на секунду. Він видихав ще одну порцію вихлопних газів. Долаючи міста, області, країни як незначну перешкоду. Стрімголов вирушаючи у бік дивовижніших пейзажів. Ця леді, якщо звісно можна так до неї звертатись. Ненавиділа смак сигарет і відчуття сп'яніння. На півдорозі поринути у сумніви –завагатись. Було не притаманно її сумлінню. Хоча це швидше доказ його відсутності. Свого роду стіна між нею і зовнішнім світом. Сердце покрите тонким шаром шляхетності. Яке рине за горизонт, на зустріч вітру.
2020-05-20 19:50:40
3
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4355
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12943