Уявний постріл
Товариш Торька
Звук пострілу мене не лякає. А сморід крові, став звичним. Важкість металу не екзотична. До дотику тіло досі звикає. Тепер гортанний клубок в руках. Звільняє розум від зайвого. Один рух, один вдих і готово. Життя покидає мене на очах. Хоч і пуля насправді уявна. Руки досі ковдру стискають. Біль у пальцях не на довго зникає. Бо вона насправді безбарвна. Але має свій спіцефічний смак. Кислота і бридка гірка нотка. Секунда збереження ночі коротка. Хаос неодмінно перетворила в бардак.
2020-07-28 20:46:19
7
0
Інші вірші поета
мовчання у темряві на кінці крила на що вона здатна закохана у небо
Інші поети
Ella Verrremi
@verrremi
Ms. Nothing
@ms_nothing
Umi Kurilo
@umi_san
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1388
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8253