Уявний постріл
Товариш Торька
Звук пострілу мене не лякає. А сморід крові, став звичним. Важкість металу не екзотична. До дотику тіло досі звикає. Тепер гортанний клубок в руках. Звільняє розум від зайвого. Один рух, один вдих і готово. Життя покидає мене на очах. Хоч і пуля насправді уявна. Руки досі ковдру стискають. Біль у пальцях не на довго зникає. Бо вона насправді безбарвна. Але має свій спіцефічний смак. Кислота і бридка гірка нотка. Секунда збереження ночі коротка. Хаос неодмінно перетворила в бардак.
2020-07-28 20:46:19
7
0
Інші вірші поета
на кінці крила закохана у небо мовчання у темряві на що вона здатна
Інші поети
Alejandro
@AlejoVilleda
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1954
Unbreakable heart
B I
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
14346