Розділ 1 Дивний ранок
Розділ 2
Розділ 3
Розділ 4
Розділ 5 Врешті-решт нормальний ранок
Розділ 6 Довіряти чи ні?
Розділ 7 Вечір відвертих розмов з батьками
Розділ 8
Розділ 9
Розділ 2
  • Аріна встала зазделегіть. Уранці потребувала щонайменше дві години щоб привести себе до ладу й могти показатися на люди. Напустила собі води й вкинула туди малинову кульку для ванни. Простяглася в ароматній піні й поринула в думки. Вона дуже хвилювалась. Ні не через перший навчальний день про все таке. А про вчорашній подарок , який їй підкинув невідомо хто. Останні часом і в школі до неї почалися не так ставитися , якось дивно поводилися її однокласники. Адже того навчального року було багато заздрощів і ревнощів від інших дівчат класу. Вона знала що цього року всякі пакості продовжаться. Але і не дуже переживала , адже біля неї тепер справжні друзі. А ще більше її хвилював хлопець, який приїхав з Англії новенький одним словом його звали Марцін і здавалося ніби Аріна в нього закохана. Вони познайомилися на початку літа і Аріна хотіла з ним провести літо , але вони із друзями та батьками їхали в подорож. Аріна хотіла запросити його з собою , але знала що в нього туго з грошима, тому відмовилася від своєї ідеї, адже вважала ,що якщо запропонує то принизить його. Тож вона вирушила з друзями закордон. Повернувшись з подорожі, Аріна замітила як змінився Марцін і її ставлення до нього. Все те що подобалося їй у ньому десь пропало. Вона надіялась, що з часом все зміниться. Вони знову привикнуть одне до одного, але якби тільки знала Аріна ,яке потрясіння її чекає сьогодні в школі. Одягнувшись вона спустилася на кухню де вже пахло її любимими пиріжками з сиром. Поснідавши , Аріна і Олег попрощалися з мамою сіли у машину , і тато відвіз їх до школи. Аріна зайшла до класу за пів години до початку , краще б вона тоді затрималась. Сівши за парту вона почала розмовляти з своєю подругою. І через десять хвилин до класу заходить її найбільший ворог Вікторія, попід ручку з людиною , яку так кохає Аріна -це був Марцін. Здивована вона не знала , що робити і вирішила вибігти з класу, щоб не натворити дурниць.
Не встигши добігти до убиральні Аріна зустріла Злату. Та знаючи добре свою подругу вирішила з нею поговорити. Златі ледве вдалося успокоїти свою подругу. Та чуть не плачучи розповіла що сталося. Злата була одночасно щиро і принизливо здивована про того хлопця , який і їй здався ідеальним. Їй було шкода подругу , адже та два місяці жила за кордоном і не дивилася ні на одного хлопця , хоч у неї було дуже багато прихильників. Злата бачила , як Аріна страждала за своїм Марціном. Ціле літо вона думала про їхню першу зустріч після таких довгих канікул.
-- Ти хоч сказати що він тепер зустрічається з тією безглуздою вискочкою Вікторією? -- Так, саме так він мене зрадив, після того всього що між нами було. Я більше не хочу його бачити, але подлог  у  тому що він навчається зі мною в одному класі. ,-- Я розумію, тебе, але тобі треба тепер триматися. З співчуттям сказала Злата.

Тим часом у Злати теж були свої проблеми вона посварилася з Олегом. І не знала , як розказати Аріні про це. Адже знала що це може ще більше засмутити її. Аріні і так тепер було дуже погано. До того ж до них підійшов Марцін і Златі довелося з ним говорити. Тоді вона не витримала, і виговорила йому все що думає про нього. Він стояв з відкритим ротом і ні про що не думав. Коли Марцін відійшов Аріна призналася, що їй стало краще коли Злата захистилася за неї . Потім дівчата почали говорити про майбутню вечірку у школі. Злата знала , що тепер подругу буде важче вмовити піти на вечірку , адже і до цього вона її ледве вговорила, але яка вона була здивована вчувши відповідь на перше своє питання ТАК Я ПІДУ. Аріна придумала , як помститися  Марцінови.
Але на-жаль, то було помилкове рішення, і якби вона знала до чого це призведе одразу відмовилася б від цієї думки. Перший день у школі пройшов не замітно. Але Аріна і не збиралася його замічати в неї в думці було друге.
Тим часом Олег просимулювавши хворобу заради сестри не пішов у школу . Він домовився з своїм другом , щоб той відстежив номер з якого приходили йому погрози. Зустрівшись з ним він розказав йому , що сталося , і друг пообіцяв помогти йому. Вони пішли до нього додому і друг через дві години скрикнув : --‘‘Ура, вдалося, я знайшов номер.’’ Вони були здивовані коли під час цих тріумфальних криків Олегу знову прийшло повідомлення. Зміст у ньому був той самий ,що і у попередньому. Олег хотів відписати , але побачив що йому час іти на вечірку, адже він пообіцяв Златі з нею сьогодні потанцювати. Попрощавшись з другом він чим швидше побіг додому. Прибігши в під’ їзд він замітив , що ще нікого дома нема. Мама на роботі ,тато тоже‘‘ Він переважно завжди приходить коли ми спимо’’- подумав про себе Олег. А сестра мабуть ще в школі, або гуляє з подругами. Тоді він швидко забіг у комнату , витяг з шкафа свій улюблений костюм і одягнув його. Коли він одягнув костюм його було не впізнати. Він не був уже похожий на маленького вередливого хлопчика , а на дорослого юнака , який готовий захистити будь-яку даму.
© Василь Ретізник,
книга «Найкращі друзі назавжди».
Коментарі