Вона чекала того моменту , коли їй доведеться принизитися. Аріна хотіла зробити так , щоб Марцін приревнував її , і придумала , що запросить свого ухажора, але якби вона знала чим це для неї обернеться. Підійшовши до Ігоря вона попросила його відійти так , щоб їх ніхто не вчув. Ігорь з радістю скористався шансом бути до неї ближче.
- Слухай, мені потрібна твоя допомога, - ледь не вдушившись вимовила Аріна, адже не бумала, що колись буде просити в нього допомоги.
- Да, кажи , я весь твій.
- Ти мені потрібен сьогодні на вечірці , щоб ти вдав ніби ми зустрічаємося. Ти согласен?
Ігор ясне діло одразу согласився , адже це була мрія його життя. Вони домовилися зустрітися ззаду школи перед початком. Аріна пішла додому , вона була веселою , адже все було супер. Вона зможе привернути увагу Марціна , і можливо поверне його. Прийшовши на сходах у під'їзді вона знайшла коробку з написом її квартири і слова: "Ти будеш моєю!!!" . Аріна не надала особої уваги цьому пакунку , занесла його у кімнату, а сама почала переодягатися. На вечірку вона вибрала ніжне плаття яку зверху її обтягає , а від талії розпускається. Вона знала , що має показатися якнайкраще. Помадою намалювала губи , одягнула свої улюблені колтки і стала перед дзеркалом, щоб поправити.  Подивившись на себе вона задумалася . А про що вона могла задуматися вроді в неї ніяких проблем?  Але вона думала , чи достойний Марцін такої пожертви для нього чи не обернеться це для неї боком. Що він її принизить, перед всіма. Але намагалася такі думки відганяти від себе. Вона мала у ньому ще надію і не дарма. Оговтавшись Аріна замітила, що вона вже запізнюється на вечірку.
Вона швидко зачинила квартиру і пішла до школи. Зустрівшись із Ігорем вона трохи посоромилася його, адже бачила , що вони не підходять одне одному. Він був грубий і повний в білій сорочці і чорному костюмі , а вона тендітна і хрупненька в прекрасному платті. Зайшовши до залу вони підійшли до Злати і Сергія , які так собі двоє поки ніхто не бачить говорять , а роблять вони так , щоб їх у школі менше обговорювали. Злата не зрозумілася , чого Аріна іде з Ігорем попід ручку? Чесно кажучи вона була обурена. Злата взяла Аріну за руку і вивела її на двір. - Ти що твориш? Ти з глузду з'їхала?
- Чому? Зі мною все добре я просто мушу помститися Марцінові. Різко відповіла Аріна і пішла назад у зал. По дорозі вона зустріла Марціна. І уважно подивилася йому в очі. Його очі їй казали :- Підійди до мене, поговори зі мною. Але їй було огидно навіть до нього підходити. Вона не хотіла принижуватися перед ним , якщо хоче сам підійде. Сам вечір проходив нормально. Всі веселились, говорили, раділи початку нового року. Злата і Олег цілий вечір провели разом , і було видно що їм було добре. Міра була зайнята , і не звертала уваги на оточуючих, адже вона була одним з організаторів цього вечора. Одна Аріна думала лише про Марціна.
Ось надійшов той час, якого чекали багато присутніх. Це був танець на осліп. Так , кого кого но його вона не очікувала побачити з собою в танці.  Це був Марцін . Їй бу-
ло не по собі, адже намагаючись уникнути його цілий вечір вона тут не в довзі з ним уже танцює. Аріна думала , що цей танець триває вічність і всі присутні витріщаються на них. Після завершення танцю вона намагалася довго успокоїтися і коли стояла на коридорі до неї підійшла Злата. Аріна розповіла їй про все. Про її почуття, про те як вона намагається утекти сама від себе. Аріна попросила , щоб Злата прикрила її , а вона піде прогулятися і дома. Потім за нею вибіг Ігор , а Аріна тим часом уже вийшла надвір. Ігор підбіг , схопив її за руку , але вона скрикнула: - Лиши мене, ти мене вже достав. Ігор шокований обернувся і пішов геть. Аріна і сама від себе такого не чекала. Потім майже з сльозами на очах вона побігла до свого улюбленого місця, там де завжди вона зможе найти собі підтримку. Це був парк. Там Аріна з друзями найшли собі галявину на якій вони саме більше відпочивали. Аріна прийшла на місце , лягла на траву , і почала думати . Думала вона про своїх друзів , адже всі вони боялися того , що почнуть розтаватися, адже скоро у кожного буде своє життя. Також вона думала про Марціна. Думала , як з ним говорити після того всього, як подивитися йому в очі. Вона себе звинувачувала, у тому що тоді не запросила його, якщо б вона запросила його то вони б уже почали зустрічатися і ніхто б не страждав.Провівши на самоті майже дві години, Аріна побачила, як до неї почав хтось підходити . Дивлячись на тінь Аріна думала , хто то буде. Тінь була похожа на стрункого, середнього зросту хлопця, в якого була нерівномірна хода.Аріна його впізнала , то був Марцін.
- Ти що тут робиш? Як ти узнав де я?
- Прийшов до тебе переживаю , а так Злата сказала. -І що ти хоч?  Адже я вже ніхто для тебе просто дошка для перевірки зору . Ти завжди на мене дивишся а підійти боїшся.-Пробач мені будь ласка. - Тобі пробачити, після всього того? Це такий жарт? Після такої  зрали? Я тебе так кохала а ти? - майжень з криком відповіла Аріна. Після цього вона розвернулася і пропала у полоні ночі..