Історія людства
Вер Веріґо
Скеля. Сонце сходить - Людина - мавпеня, Пухом вкриті ноги У мами немовля. Потім люди вділись Та й заново родились, У руки взяли шаблі І починали битись. Бились вони довго, Будували церкви, Вірили у Бога, Відкривали двері. Малювать картини Прагнули вони. Прикрашали стелі, Робили мости. Гарно одягались, Жили, як Боги, Інші у багнюці Лазили вони. Ось вже науковці Винайшли літак, Людська давня мрія Ожила від так. Війни та жорстокість Полонили нас, Ми прагнули волі Та вбивали враз. Зараз світ мов зомбі, Всі люди дурні, Забирають волі Машини, не пани!
2018-03-02 18:53:15
7
0
Інші вірші поета
Настане час Колись твої руки... Намалюй Монстр
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5727
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4885