Твоя адреса

Вер Веріґо

Якби я знала твою адресу... Я прийшла б до тебе вночі І відкрила б двері, не маючи ключа. Ти спитаєш: "Як?", - серцем. Якби я знала твою адресу, Я провела б увесь день біля твого дому, Чекала б, як Хатіко на тебе, А коли б ти вийшов - відвернулася б, тобі не можна мене бачити. Якби я знала твою адресу... Я надсилала б кожного дня квіти тобі Навіть якби не мала грошей, Навіть якби була найбіднішою в світі. Якби я знала твою адресу, Я не писала б вірші, листи і книги, Я знайшла б тебе і впала у відчай, Бо ти б не впізнав мене, навіть не подивився б. Якби я знала твою адресу... О... це омріяне "якби", воно вбиває мене. Від тебе я маю лише спогади, мрії і пару фото. Ти грієш моє серце, навіть не знаючи цього... А я грію твоє, тобі тепліше?

2018-12-25 20:28:15

12

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Кароліна Дар

Чудовий вірш) Успіхів Вам)

Відповісти

2018-12-27 08:45:13

Подобається

Вер Веріґо

@Кароліна Дар Дякую)

Відповісти

2018-12-27 08:46:02

Подобається

Схожі вірші

Всі

Неловкость в улыбке рассвета

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...

39

2

3683

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

2554