Забери мене
Вікторія Яковчук
Забери мене туди, де немає 3G, Де повітря без пилу і газів, Від коментарів та репостів мене вбережи, Від фотографій голих тіл та пейзажів. Ти забери мене туди, де немає електрики, Де замість радіо пісні під гітару, Де немає брехні, немає синтетики, Немає ні перехожих, ні брудних тротуарів. Забери мене від усіх, від усього, Забери несподівано, несвідомо. Як завжди, прошу лише одного - Забери мене й не віддавай нікому.
2019-01-28 21:42:12
10
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Arsen Kryvoruchko
Гарний вірш. Передає наше звичайне життя. Багатьом людям цікаво яке би було наше життя без інтернету
Відповісти
2019-01-28 21:44:04
1
Вікторія Прохоренко
Круто, я просто прониклась
Відповісти
2020-05-29 20:43:26
Подобається
Інші вірші поета
Спасибі батькам Замало мрійників Не можна кохати за щось Батьки виховували нас інакше
Інші поети
Ledi_Alina03
@Ledi_Alina03
Ethanio Oberon
@ethanio_oberon
Sneha Das
@curiousdreamer
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2479
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4381