Забери мене
Вікторія Яковчук
Забери мене туди, де немає 3G, Де повітря без пилу і газів, Від коментарів та репостів мене вбережи, Від фотографій голих тіл та пейзажів. Ти забери мене туди, де немає електрики, Де замість радіо пісні під гітару, Де немає брехні, немає синтетики, Немає ні перехожих, ні брудних тротуарів. Забери мене від усіх, від усього, Забери несподівано, несвідомо. Як завжди, прошу лише одного - Забери мене й не віддавай нікому.
2019-01-28 21:42:12
10
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Arsen Kryvoruchko
Гарний вірш. Передає наше звичайне життя. Багатьом людям цікаво яке би було наше життя без інтернету
Відповісти
2019-01-28 21:44:04
1
Вікторія Прохоренко
Круто, я просто прониклась
Відповісти
2020-05-29 20:43:26
Подобається
Інші вірші поета
Поет Не можна кохати за щось Ніч Заставка екрану
Інші поети
Де Лайт
@fosfadok
Olena Кim
@lenhcikm
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2407
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4938