Я бачив світло
Я бачив світло ліхтаря в калюжі – То цілий світ, чи Всесвіт навіть був, А краєм неба блискавки байдужі, Далекий грім нагадував стрільбу. Дощу рідкого пролітали краплі І кожна у собі містила все, А блискавок вже ближче гострі шаблі, Могутня воля вже грозу несе. Ліхтар розлився вітром по калюжі, Розлився спокій громом по душі, Жахи природи не страшні, хоч дужі, Їх дика міць – очищення рушій.
2023-09-13 06:36:11
1
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Гарно)
Відповісти
2023-09-13 18:06:37
1
Виталий Гречка
@Н Ф Дякую)
Відповісти
2023-09-13 20:57:32
1
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4093
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5042