"Чи моя ти, впала зірочко?"
"Ти руками хапа́єш зо́рі, І щоно́чі, із но́вим по́дихом, Віддаєшся вітра́м у полі, Як сильніше стано́вляться про́тяги. Чому ж я тебе до́сі не чую? Чи твої то всі тіні й о́брази, Чи то сам їх в уяві малюю я? Чи можливо все ж краще по́різно..." ... "Чи побачиш мене ти крізь ма́рево? Чи впізна́єш мій та́нець з вогне́м? Чи згада́єш до чого ми пра́гнули? Чи пове́рнеш до себе з дощем? Клятий вітер кістки перелічує! Мій тано́к добіга́є кінця. І біда не була би правічною, Якби ж голос не втра́тила я."
2020-05-26 23:49:03
5
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4854
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2063