"Зустріч в старому вагоні"
Вячеслав Коголь
Ми на фо́ні помара́нчевого неба Не помітили навіть як ранок наста́в. Ми не бачили ночі, сиділи в тене́тах Ховаючи очі, бажа́ючи справ. Під об'ємом палко́го, рудо́го воло́сся Та трішечки вище твого́ декольте́ Ховаєш все те́, що мені не вдало́ся, Свободу душі і думо́к парите́т. Твій образ типо́вий для всесвіту Ма́ртіна Мій - з позабу́тих давно́ сторіно́к, Холодний як лід і сухий розраху́нок, Супро́ти моїх нагадає амо́к. Смара́гдова су́кня, з тонко́го атла́су, Накриє підлогу ново́го СВ, А з ним і екра́ни обо́х телефо́нів, ВідІмкне реальність і час розірве́. Сьогодні ця зустріч в старо́му вагоні Залишить взірце́м гіркоти післясмак. Тебе вже чекає сім'я на перо́ні, У мене ж кінцева, а далі літак.
2020-05-27 00:04:23
5
0
Інші вірші поета
Вірш по "Різдвяній пісні" Вагомий внесок "Чи моя ти, впала зірочко?" Падати не можна літати
Інші поети
Схожі вірші
Всі
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1010
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1427