"Зустріч в старому вагоні"
Ми на фо́ні помара́нчевого неба
Не помітили навіть як ранок наста́в.
Ми не бачили ночі, сиділи в тене́тах
Ховаючи очі, бажа́ючи справ.
Під об'ємом палко́го, рудо́го воло́сся
Та трішечки вище твого́ декольте́
Ховаєш все те́, що мені не вдало́ся,
Свободу душі і думо́к парите́т.
Твій образ типо́вий для всесвіту Ма́ртіна
Мій - з позабу́тих давно́ сторіно́к,
Холодний як лід і сухий розраху́нок,
Супро́ти моїх нагадає амо́к.
Смара́гдова су́кня, з тонко́го атла́су,
Накриє підлогу ново́го СВ,
А з ним і екра́ни обо́х телефо́нів,
ВідІмкне реальність і час розірве́.
Сьогодні ця зустріч в старо́му вагоні
Залишить взірце́м гіркоти післясмак.
Тебе вже чекає сім'я на перо́ні,
У мене ж кінцева, а далі літак.
2020-05-27 00:04:23
5
0