Душа Мегаполісу

Вячеслав Коголь

"Рожева пастель вечірнього неба, Навколо душа мегаполісу. Типова оселя – погана прикмета, Для того, хто ніжиться логосом." ⠀ Він мчиться на дах, стискає долоні, Подалі б від за̀мкнутих мас. Хотів віднайти життя без кордонів – Отримав обмежений час. ⠀ Поглинуло місто вражаючі мрії, Спустошивши картку і серце, А дах і самотність пускали у вирій Придумати кращу із версій. ⠀ Але із бажанням побути в поко̀ї Вже хтось спочивав на даху. «Я і тут не один», – подумали двоє, Та не стали ховати журбу. ⠀ Один нарікав, що вдалося замало – Стандартні для часу новѝни. Інший мовчав, бо всього вистачало – Ціна непокоїть глибѝни. ⠀ Довіритись легше комусь чужому, Є іноді в цьо̀му потреба. Якщо ти все правильно робиш сьогодні, Чужого не дасть тобі небо. Спільний вірш у складі команди "Смарагдовий Потяг" на онлайн-батлі "Losers Poetry". (Авторська строфа взята у лапки)

2020-10-15 10:45:25

Інші вірші поета

Відкривши очі Падати не можна літати "Дзеркало" "Чи моя ти, впала зірочко?"

Інші поети

Eleanor Rigby

@ouvrir_son_coeur

montelude

@montelude

Вячеслав Коголь

@vkol

Схожі вірші

Всі

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

5933

Минутой мечтания :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .

2276