"Дзеркало"
І знову ночі без покою, Чомусь тривога на душі. Немов лишився сиротою, Немов у спині три ножі. Один від тих, кому байдужий, Один від тих, кому близький, А третій на примару схожий, Холодний, гострий та бридкий. Посеред ночі підірвався, Почувши шепіт у кутку, Що раптом різко обірвався, Коли звільнив мене від сну. Піднявся. Думав,що наснилось, Холодний піт по спині біг. Аж бачу–дзеркало схилилось, Та підійти туди не зміг. Бо ноги наче у бетон вкопало, І серце вирвало з грудей, Все тіло стімко замерзало, Окрім лиш двох моїх очей. І я стояв, і все дивився, Аж поки страх не відступив. Зробивши крок, я зупинився Бо хтось плече моє схопив. Чомусь не міг я закричати, І раптом зовсім зкам'янів, "Іди!Ти маєш право знати" Промовив голос з моїх снів. З'явилась сила у ногах, Не озираючись ступив, І раптом знову, дикий страх Все моє тіло охопив. Дивлюся в дзеркало - там я, Та вже не той, якого завжди бачив. Носив він не моє ім'я І посмішка була звіряча... У нього не було очей, А замість них лиш чорні плями. Темніші за усіх ночей, Що не побачиш над полями. В одній руці тримав якесь обличчя, У другій був той третій ніж. Який був ширше передпліччя, Не бачив я його страшніш. Позаду нього йшла отара, Такіж істоти як і він. Ступали наче чорна хмара, Один за одним навздогін. З землі з'являлися дзеркала, Роздаючи жахливий дзвін. Усі істоти не змовкали, Стояв спокійно тільки він. "A вдало ж ти мене ховав..."– Промовив я із потойбіччя. "Та зараз мій вже час настав!" І він надяг моє обличчя. Не встиг нічого я спитати, Як опинився по той бік. "Не варто навіть і благати"– Промовив він і просто зник. Дзеркала всі порозсипались, І знов звучить цей клятий дзвін. Та вмить уламки всі з'єднались І впали до моїх колін.
27.05.2020
5
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2546
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1695