Світ примарних копій
Ми у світі примарних копій, Й кожен вірить в оригінал, Наша зброя на лезі іроній, Бо за правду – під трибунал. ⠀ Ми ніколи не знаєм, де істина, Виринаючи, топимо гнів, Нехай правда засвітиться іскрами, Знищить фальш із людських почуттів. ⠀ Бо, як насідок, всі під масками Поховали тьму чорних облич. Зовні ніби наповнені фарбами, Тільки чути душі сірий клич. ⠀ "Ну а ті ж, хто пішов від концепцій, Відвернувся від світу прикрас, Найчастіше – плоди дивергенції, Що зі штучних утворені фраз." ⠀ Кожен день ніби виступ в театрі, На роботі злітає дах. Ми в кайданах у власної мантри І вдягаєм усмìшку на страх. ⠀ Ідучи по гнучкій траєкторії Копій, масок і фальші з прикрас, Віднайди справжній лик бутафорії, Щоби марно не гаяти час. Спільний вірш у складі команди "Смарагдовий Потяг" на онлайн-батлі "Losers Poetry". (Загальне редагування. Авторська строфа взята у лапки)
2020-10-15 10:41:56
3
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6049
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2667