Світ примарних копій
Ми у світі примарних копій, Й кожен вірить в оригінал, Наша зброя на лезі іроній, Бо за правду – під трибунал. ⠀ Ми ніколи не знаєм, де істина, Виринаючи, топимо гнів, Нехай правда засвітиться іскрами, Знищить фальш із людських почуттів. ⠀ Бо, як насідок, всі під масками Поховали тьму чорних облич. Зовні ніби наповнені фарбами, Тільки чути душі сірий клич. ⠀ "Ну а ті ж, хто пішов від концепцій, Відвернувся від світу прикрас, Найчастіше – плоди дивергенції, Що зі штучних утворені фраз." ⠀ Кожен день ніби виступ в театрі, На роботі злітає дах. Ми в кайданах у власної мантри І вдягаєм усмìшку на страх. ⠀ Ідучи по гнучкій траєкторії Копій, масок і фальші з прикрас, Віднайди справжній лик бутафорії, Щоби марно не гаяти час. Спільний вірш у складі команди "Смарагдовий Потяг" на онлайн-батлі "Losers Poetry". (Загальне редагування. Авторська строфа взята у лапки)
2020-10-15 10:41:56
3
0
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2238
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13320