Вагомий внесок
В холóднім серці, що хвилин з 15 тóму Билося між стін лабораторій, Останній імпульс не помітить лаборант. Він вже забув ціну екстра́кту із істот мале́ньких, Інколи бува потво́рних - Його згада́ли у статті про нóвий грáнт. ⠀ Жорстки́ми фразами, роздаючи́ чіткі команди, На́товп розганя́ючи навко́ло, П'ятихвили́нку починає президент. Сьогодні з радістю згадають прáщурів І навіть то́мним нагадають словом, Що повтори́ти зможуть вдáлий прецедéнт. ⠀ В ефір потрапить зрóблена на скóру руку, Ґáджету підкóшена афіша, Заполоня́ючи весь простір для думóк. По колу очі жебраків все бігають, а я блукаю, Гóсподи, не відчуваю тиші Крізь синтетичний запах лісу і гілóк! ⠀ В хатáх, що досі сти́гнуть на окóлицях країни, У зáсіках підстерігáє вітер Знеси́лених, що тя́гнуть натюрмóрт. Немає діла їм відтóді і дони́ні До грáфіків до ваших, до латинських літер. Не має сенсу тут ваш імпорт і ескóрт. Куди молитися? Куди звернутися по правду ту, Що в книзі описав творéць? Яку оспівували бáрди і поети. В суди. В які зайди - хоч будеш ти орáтор, чи митець, Дия́вол, пáрубок, чи слю́сар, чи агнéць... Палай! Гори у пеклі ця знедóлена планета! ... То був прибли́зний зміст Сучасного, на жаль, естéта, Що буде й далі з себе кóрчить Мойсея. Та навіть згинь сьогодні чóртова планета - А на орбіті буде грати "Одісéя"!
2020-05-27 23:00:47
4
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4643
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2125