Вагомий внесок
В холóднім серці, що хвилин з 15 тóму Билося між стін лабораторій, Останній імпульс не помітить лаборант. Він вже забув ціну екстра́кту із істот мале́ньких, Інколи бува потво́рних - Його згада́ли у статті про нóвий грáнт. ⠀ Жорстки́ми фразами, роздаючи́ чіткі команди, На́товп розганя́ючи навко́ло, П'ятихвили́нку починає президент. Сьогодні з радістю згадають прáщурів І навіть то́мним нагадають словом, Що повтори́ти зможуть вдáлий прецедéнт. ⠀ В ефір потрапить зрóблена на скóру руку, Ґáджету підкóшена афіша, Заполоня́ючи весь простір для думóк. По колу очі жебраків все бігають, а я блукаю, Гóсподи, не відчуваю тиші Крізь синтетичний запах лісу і гілóк! ⠀ В хатáх, що досі сти́гнуть на окóлицях країни, У зáсіках підстерігáє вітер Знеси́лених, що тя́гнуть натюрмóрт. Немає діла їм відтóді і дони́ні До грáфіків до ваших, до латинських літер. Не має сенсу тут ваш імпорт і ескóрт. Куди молитися? Куди звернутися по правду ту, Що в книзі описав творéць? Яку оспівували бáрди і поети. В суди. В які зайди - хоч будеш ти орáтор, чи митець, Дия́вол, пáрубок, чи слю́сар, чи агнéць... Палай! Гори у пеклі ця знедóлена планета! ... То був прибли́зний зміст Сучасного, на жаль, естéта, Що буде й далі з себе кóрчить Мойсея. Та навіть згинь сьогодні чóртова планета - А на орбіті буде грати "Одісéя"!
2020-05-27 23:00:47
4
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4647
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1242